Історія

Становлення компанії

газопровод «Дашава - Київ» 65-річна історія «Київгазу» нерозривно пов‘язана з газифікацією Києва. У 1945 році Рада Міністрів СРСР видала постанову про газифікацію української столиці в рамках великого проекту побудови магістрального міжміського газопроводу «Дашава - Київ». На виконання цієї постанови вже у 1946 році Рада Міністрів УССР створила трест «Київгаз». У цей час у Києві почали працювати контори з експлуатації та будівельно-монтажних робіт для будівництва міських газорозподільних мереж і внутрішньобудинкової газифікації. Власне, це і стало початком розвитку столичної системи газопостачання.

Аби максимально задіяти киян у «всенародному будівництві» газопроводів, місцева влада розгорнула масштабну інформаційну кампанію: розповідала про газифікацію через пресу, дошки оголошень і вітрини магазинів, під час масових заходів.

У серпні 1947 року робота з проектування газового господарства активізувалася. Буквально упродовж року в Києві було збудовано майже 75 км вуличних газопроводів та близько 65 км відгалужень до житлових будинків, комунально-побутових та промислових об‘єктів. А вже у вересні 1948 року в домівках киян запалали блакитні вогники. Найпершими газ у свої оселі отримали мешканці, так званого, будинку Морозова, що на перетині вулиць Володимирської та Льва Толстого.

На цей час трест «Київгаз» включав до свого складу міжрайонні госпрозрахункові виробничо-експлуатаційні контори, служби газопроводів високого тиску, аварійну службу, автобазу і майстерні з ремонту газової апаратури. Колектив тресту налічував 120 робітників та інженерно-технічних працівників.

Загалом 1948 рік вважається початком розвитку всієї газотранспортної системи України, адже газопровід «Дашава-Київ» тоді був найпотужнішим у Європі – його пропускна спроможність становила близько 2 млрд. куб. метрів газу на рік. У 1951 році газопровід продовжили з Києва через Брянськ до Москви.

У червні 1950 року трест «Київгаз» було перейменовано в Управління газового господарства м. Києва, яке в 1975 році реорганізувалось у виробниче об’єднання (ВО) «Київгаз». У серпні того ж року для зосередження управління газопобутовими підприємствами та організаціями у межах єдиної республіканській організації було створено об’єднання «Укргаз», якому підпорядковується і «Київгаз».

Фундаторами «Київгазу» у період його створення і становлення були Володимир Мусійович Пеньок, Юхим Григорович Флейшмахер і Володимир Федорович Шевченко.

Період незалежності

У 1990 році виробниче об’єднання «Київгаз» за рішенням трудового колективу вийшло зі складу «Укргазу». У серпні 1992 року ВО «Київгаз» реорганізувалося і на базі його структурних підрозділів було створено державне комунальне підприємство (ДКП) газового господарства «Київгаз». Тоді ж виробничо-експлуатаційні контори перейменували в управління експлуатації газовим господарством.

Упродовж 1992-1994 років «Київгаз» підпорядковувався Київській міській державній адміністрації, а з липня 1994 року – Київській міській раді народних депутатів.

У 90-х роках підприємство, як і вся Україна, пережило нелегкий період. Обсяги транспортування газу знизилися майже вдвічі (з 6,6 млрд. куб. метрів у 1990 році до 3,5 млрд. куб. метрів у 1998 році). Високий рівень інфляції, падіння життєвого рівня населення, закриття підприємств призвели до різкого зниження оплати наданих послуг з газопостачання та накопичення багатомільйонних боргів за газ.

Лише з 1999 року у Києві почалося поступове щорічне нарощування обсягів транспортування газу. У 2004 році обсяг транспортування збільшився у порівнянні з 1998 роком на 35% і становив 4,7 млрд. куб. метрів.

У 2003 році Київська міська рада реорганізувала ДКП газового господарства «Київгаз» у відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Київгаз», після чого управління експлуатації газовим господарством були перейменовані на філії.

У період незалежності України до 2007 року «Київгаз» пережив скрутні часи, його керівниками були Георгій Денисович Іваненко, Олександр Володимирович Таран, Болеслав Едуардович Бернацький, Сергій Євгенович Зубов.

Сьогодення

На початку 2007 року акціонери «Київгазу» обрали головою правління Сергія Петровича Слепканя, з призначенням якого компанія отримала новий поштовх для розвитку і розпочалися якісні зміни в її роботі. Завдяки менеджерським здібностям антикризового керівництва вже у травні 2007 процес банкрутства «Київгазу» припинився і почалося поступове нарощування потенціалу підприємства. Позитивні зміни відбулися у всіх без винятку напрямках господарства компанії, результатом чого стали: суттєве зміцнення матеріальної бази, введення новітніх технологій в управлінні підприємством і в його технічному забезпеченні, активний розвиток супутніх послуг, укріплення соціальної політики.

Так, упродовж 2007-2010 років, крім проведення ремонтних і відновлювальних робіт на газовому господарстві столиці, «Київгаз» у межах своєї господарської діяльності замінив автопарк сервісних автомобілів, ввів програмний комплекс проведення гідравлічних розрахунків газопроводів і формування бази даних розрахунків, створив систему телекомунікацій між філіями, перейшов на обслуговування споживачів за їхнім замовленням, впровадив Online-оплату послуг за газ і монтаж внутрішніх систем газопостачання із застосуванням гофрованих труб.

Також за цей період компанія реалізувала низку більш глобальних проектів, які й дозволили ВАТ «Київгаз» стати лідером серед регіональних газових господарств.

Віртуальний музей

Період становлення

Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей

Сучасний період

Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей Віртуальний музей